- самолюбний
- —————————————————————————————самолю́бнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самолюбний — а, е. 1) Який відзначається самолюбством. || Сповнений самолюбства. 2) Пройнятий егоїзмом … Український тлумачний словник
амбітний — а, е. Самолюбний; гордий; честолюбний … Український тлумачний словник
самолюбивий — а, е. Те саме, що самолюбний … Український тлумачний словник
самолюбно — Присл. до самолюбний … Український тлумачний словник
еґоїстичний — (який дбає лише про себе, власні інтереси; сповнений еґоїзму), себелюбний, самолюбний … Словник синонімів української мови
амбітний — на, не, Рс. Людина з надмірним почуттям власної гідності, зарозумілий, самолюбний, гордий, честолюбивий … Словник лемківскої говірки